Попередня версія сайту та архів данних

 

Приймальна тел/факс (263) 2-16-34

e-mail: pmrada@ukr.net

РЕГЛАМЕНТ Перемишлянської міської ради VII скликання

РОЗДІЛ І.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Міська рада - представницький орган місцевого самоврядування

1. Перемишлянська міська рада (надалі - Рада) – представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади міста Перемишляни і приймати від її імені рішення та здійснює в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.

2. Регламент Ради (надалі - Регламент) встановлює порядок діяльності Ради, скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Ради, порядок проведення пленарних засідань Ради, порядок затвердження структури виконавчих та інших органів Ради, порядок їх формування, обрання та затвердження посадових осіб Ради, порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради, порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією і законами України. Регламент Перемишлянської міської ради має вищу юридичну силу щодо усіх інших рішень Ради з цих питань.

3. Загальний склад Ради – 26 депутатів.

4. Дотримання даного Регламенту є обов'язковим для всіх депутатів Ради, Перемишлянського міського голови (надалі - Міський голова), органів Ради, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб.

 

Стаття 2. Місце проведення та мова ведення пленарних засідань Ради

1. Рада проводить засідання у сесійній залі Ради (м. Перемишляни, вул. Галицька, 50) або в іншому місці, визначеному Міським головою або секретарем Перемишлянської міської ради (надалі – Секретар Ради) за погодженням з Погоджувальною радою.

2. Пленарні засідання Ради можуть також проводитися в іншому місці за рішенням Ради, прийнятим на її засіданні більшістю депутатів від загального складу Ради у встановленому цим Регламентом порядку.

3. Пленарні засідання Ради ведуться українською мовою.

4. Промовець, що є іноземцем або особою без громадянства, який не володіє українською мовою, може виступати іншою мовою із забезпеченням у разі необхідності перекладу його виступу.

 

Стаття 3. Відкритість і гласність роботи Ради

1. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій Ради є відкритими і гласними, крім випадків, встановлених законами України та цим Регламентом.

2. Відкритість пленарних засідань Ради забезпечується шляхом акредитації у встановленому порядку представників засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади у встановленому цим Регламентом порядку на пленарному засіданні Ради та засіданнях її органів.

Гласність пленарних засідань Ради може забезпечуватись шляхом проведення у залі засідань фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також за рішенням Ради може здійснюватися транслювання засідань через гучномовці за межі будинку Ради, по радіо, телебаченню тощо.

3. Гласність діяльності Ради також забезпечується через офіційне оприлюднення текстів проектів нормативно-правових рішень та прийнятих рішень Ради, висновків і рекомендацій постійних комісій, звітів тимчасових контрольних комісій, рішень виконкому, розпоряджень міського голови (крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом та/або персональні дані осіб) шляхом обов’язкового розміщення на офіційному веб-сайті міської ради або в районних засобах масової інформації.

4. Відкритість та гласність діяльності Перемишлянської міської ради забезпечується відкритим заслуховуванням звітів Міського голови,- 1 раз на рік та щоквартальних підсумкових звітів керівників виконавчих та інших органів Ради, комунальних підприємств міста Перемишляни один раз на рік із подальшим публікуванням таких звітів на офіційному веб-сайті Ради, звіту голови в районних засобах масової інформації.

5.Відкритість та гласність у діяльності Ради забезпечується також через стабільне функціонування офіційного веб-сайту Ради (www.rada-peremyshlyany.gov.ua). При функціонуванні веб-сайту Ради повинно бути забезпечено:

-                розміщення Регламенту Ради;

-                технічна можливість у будь-який час доби переглядати, поширювати, копіювати (зберігати) і роздруковувати будь-які матеріали з офіційного веб-сайту Ради. При цьому має бути вказано дату розміщення інформації (матеріалів) на офіційному веб-сайті Ради;

-                розміщення результатів голосувань Ради, в тому числі поіменних.

-                розміщення в порядку визначеному Законом України “Про доступ до публічної інформації” проектів нормативно-правових рішень Ради зі всіма додатками та забезпечення технічної можливості їх коментування користувачами веб-сайту Ради (внесення пропозицій, змін, доповнень);

-                розміщення інформації про план роботи Ради, в т.ч. дату, місце і порядок денний засідання Ради та її органів;

-                розміщення звітів Міського голови,  депутатів, постійних та тимчасових контрольних комісій Ради;

-                розміщення на веб-сайті інформації для жителів міста про заплановану і виконану роботу міською радою щодо благоустрою міста ( конкретно);

-                звітування щодо розподілу бюджетних коштів, та їх використання.

6. Відкритість та гласність у діяльності Ради забезпечується також наданням інформації запитувачам інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

 

Стаття 4. Закриті засідання Ради

1. Усі засідання Ради, її виконкому та виконавчих органів є відкритими, окрім засідань чи розгляду окремих питань, закритий розгляд яких передбачений законом.

2. Засідання тимчасових контрольних комісій можуть проводитись закрито у порядку визначеному законом.

 

Стаття 5. Встановлення Державного прапора України та прапора міста.

1. На будинку Ради встановлено постійно піднятий Державний прапор України.

2. На час пленарних засідань Ради у сесійному залі (іншому місці проведення пленарного засідання) встановлюються Державний прапор України та прапор міста Перемишляни. Порядок використання прапора міста Перемишляни може встановлюватись за рішенням Ради окремим Положенням.

 

РОЗДІЛ II.

ДЕПУТАТ РАДИ – ПРЕДСТАВНИК ІНТЕРЕСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. ОРГАНИ РАДИ

Стаття 6. Депутат та його права і обов'язки у Раді, її органах та виборчому окрузі

1. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, Радою та її органами,  виконує їх доручення.

2. Депутат Ради зобов'язаний виконувати обов’язки, що покладені на нього діючим законодавством та даним Регламентом, в т.ч. брати участь у роботі Ради, роботі постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.

3. Депутат зобов’язаний в будь-який спосіб (письмово, електронною поштою, телефоном, факсом) повідомити у приймальню Перемишлянської міської ради про поважні причини відсутності на пленарних засіданнях ради. У випадку відсутності такого повідомлення вважається, що депутат відсутній без поважних причин.

4. Депутат Ради повинен виконувати свої обов'язки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5. Депутат періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями. Проведення звітів депутатів здійснюється у лютому місяці наступного за звітним роком. Депутат зобов’язаний подати завчасно письмовий звіт для його розміщення на офіційному веб-сайті Ради, а також провести звітну зустріч із виборцями в строки вказані вище. Інші процедурні моменти звітування депутата визначаються законодавством або окремим рішенням Ради.

6. Депутат має право на депутатське звернення, яке оформлюється письмово і може надсилатись за вибором депутата через виконавчі органи Ради або самим депутатом. Депутатські звернення, що направляються через виконавчі органи Ради реєструються в окремому журналі вихідної кореспонденції. Працівники виконавчих органів Ради контролюють отримання депутатських звернень адресатами та строки надання відповіді. У випадку порушення строків розгляду депутатського звернення працівники виконавчих органів Ради повідомляють про це відповідного депутата та Секретаря ради.

7. Депутат має право на невідкладний прийом будь-якою посадовою особою Ради, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, що розташовані у місті. Таке право реалізується шляхом безумовної негайної зустрічі відповідної посадової особи та депутата. Здійснюючи таке право депутат повинен пред’явити посвідчення та повідомити про бажання зустрітись із посадовою особою в порядку невідкладного прийому згідно статі 14 закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Посадова особа, до якої з’явився депутат із вимогою невідкладного прийому, зобов’язана перервати усі заплановані справи (оголосити коротку перерву в нараді, перервати службові спілкування, розгляд документів, прийом громадян тощо) і негайно провести прийом депутата для заслуховування його вимог, заяв, скарг чи пропозицій. Депутати повинні використовувати право невідкладного прийому таким чином, щоб такий прийом був зумовлений нагальними та особливо важливими справами, тривав якомога оперативніше та не завдавав невиправданих утручань в роботу посадової особи.

8. Перемишлянська міська рада та її органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами, депутатськими групами та фракціями їх повноважень.

9. Перемишлянська міська рада забезпечує депутатів, депутатські групи та фракції своїми офіційними виданнями та інформаційними матеріалами, організовує допомогу з правових питань, надає можливість ознайомитись з рішеннями ради, виконавчого комітету.

10. Для проведення депутатами, депутатськими групами та фракціями прийому виборців можуть утворюватися громадські приймальні депутатських груп та фракцій Перемишлянської міської ради. Порядок діяльності та кількість громадських приймалень депутатських груп та фракцій Перемишлянської міської ради визначаються Положенням про громадські приймальні, яке затверджується рішенням Ради.

11. Відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» депутат щорічно  повинен здати секретарю міської ради декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

 

 

Стаття 7. Помічники-консультанти депутата Ради

1. Депутат Ради може мати до трьох помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.

2. Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта депутата Ради, організацію їх роботи та розподіл обов'язків між ними здійснює особисто депутат Ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень.

3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата Ради визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата Ради, яке затверджується Радою.

 

Стаття 8. Депутатські групи

1. Депутати можуть об’єднуватись в депутатські групи для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень, за спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками. Членство депутата Ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень.

2. Депутатська група створюється на установчому засіданні членів групи. Група повинна мати свою назву. Депутатська група може мати свою символіку та має право на розміщення такої символіки на робочих місцях депутатів, які входять до складу групи. Депутатська група повинна включати в себе не менше трьох членів.

 

Стаття 9. Депутатські фракції

1. Депутати мають право об’єднатись у депутатську фракцію. Депутатські фракції Ради формуються на партійній основі депутатами Ради.

2. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Депутатська фракція повинна включати в себе не менш як трьох членів.

3. Депутатська фракція створюється на установчому засіданні членів фракції. Депутатська фракція повинна мати свою назву.

 

Стаття 10. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій та груп

1. Кожна депутатська фракція або група реєструється у виконавчих органах Ради. Умовою реєстрації є надходження до виконавчих органів Ради підписаного особисто кожним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції (групи), письмового повідомлення про сформування депутатської групи/фракції. У письмовому повідомленні зазначаються назва депутатської фракції (групи), її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції (групи), а також прізвища голови депутатської фракції (групи) та її членів. Депутатська фракція (група) зобов’язана інформувати Раду про виникнення змін у складі депутатської фракції (групи).

2. Головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції (групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (групи) та її членів. Депутатська фракція та депутатська група вважаються створеними з моменту оголошення головуючим про це на пленарному засіданні Ради.

3. Про вступ до депутатської фракції (групи) нових членів головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, що підписується головою депутатської фракції (групи) та новими членами фракції (групи).

4. Про вихід депутатів з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмової заяви депутата, що виходить з фракції (групи).

5. Про виключення депутата з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, підписаного головою депутатської фракції (групи).

 

Стаття 11. Права депутатських фракцій та груп

Депутатські групи та фракції мають права, передбачені чинним законодавством, в т.ч. на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради. Депутатські групи та фракції мають право на пропорційне представництво в постійних комісіях, що означає пропорціональне право на зайняття посад голів постійних комісій представниками депутатської групи та фракції.

 

Стаття 12. Комісії Ради

1.У відповідності із вимогами Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” Рада утворює постійні та тимчасові контрольні комісії. Функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначається окремим положенням, яке затверджується Радою. Засідання постійної комісії ради скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії. Про дату та час засідання комісії, запрошених осіб та перелік питань, які планується розглянути, її голова або секретар не пізніше ніж за 1 день до засідання комісії повідомляє міського голову або секретаря ради.

 2.Постійні комісії утворюються Радою. Постійна комісія діє у складі голови та членів комісії. Голова та члени постійної комісії обираються Радою. Всі інші питання роботи комісії, в т.ч. обрання заступника голови та секретаря, вирішуються відповідною постійною комісією самостійно. Розподіл посад голів у конкретних постійних комісіях здійснюється за загальним консенсусом керівників депутатських груп та фракцій. У випадку недосягнення згоди проводиться жеребкування. За результатами розгляду звіту про діяльність постійної комісії за звітний рік може бути переобраний голова постійної комісії, а також може бути прийнято рішення про реорганізацію чи ліквідацію постійної комісії.

3.У складі Ради функціонують наступні постійні комісії:

- «З питань культури, освіти, роботи з молоддю, спорту, духовного відродження,

патріотичного виховання та міської інфраструктури»;

- «З правових питань депутатської діяльності, етики та розвитку місцевого самоврядування»;

- «З питань планування бюджету, фінансів і торгівлі»;

- «З питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища»;

- «З питань житлового господарства, соціального захисту і приватизації»;

Персональний склад постійних комісій затверджується окремим рішенням Ради.

4.Депутат (окрім Секретаря Ради) зобов’язаний увійти у склад однієї з постійних комісій, брати участь у її роботі. Відмова депутата від входження до постійної комісії та неприйняття участі в роботі постійної комісії є підставами для відкликання депутата. Депутат зобов'язаний в будь-який спосіб (письмово, електронною поштою, телефоном, факсом) повідомити у приймальню Перемишлянської міської ради про поважні причини відсутності на засіданнях комісії. У випадку відсутності такого повідомлення вважається, що депутат відсутній без поважних причин.

4.1 Результати роботи комісії протягом 3 робочих дні оформляється протоколом. Протокол комісій зберігаються у секретаря ради.

5. Тимчасові контрольні комісії Ради є органами Ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд Ради. Рішення про утворення тимчасової контрольної комісії Ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Ради.

6. Порядок діяльності тимчасової контрольної комісії та строк її повноважень визначаються рішенням Ради про створення такої комісії. Роботу тимчасових контрольних комісій забезпечують виконавчі органи Ради.

7. За рішенням Ради можуть створюватись інші комісії у порядку, визначеному чинним законодавством України.

 

Стаття 13. Порядок відкликання голів та членів постійних комісій

1. Голова постійної комісії може бути у будь-який час відкликаний Радою. Вмотивовані пропозиції про відкликання голови постійної комісії Ради вносяться:

1.1. За рішенням відповідної постійної комісії Ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії);

1.2. За ініціативою не менш як третини депутатів від загальної кількості Ради;

1.3. За рішенням депутатської фракції (групи), членом був даний депутат, що обіймав посаду голови за пропорційним представництвом (у випадку припинення членства депутатська фракція (група) делегує іншого члена фракції (групи)) .

2. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його компетенції. Рішення Ради про відкликання голови постійної комісії повинно містити відомості про причини відкликання.

3. Голова постійної комісії вважається відкликаним у випадку прийняття про це рішення Ради, що приймається більшістю від загального складу Ради. Відкликаний голова постійної комісії стає членом цієї комісії, якщо ним не подано заяву про входження до іншої постійної комісії. Рада зобов’язана розглянути питання обрання нового голови постійної комісії та прийняти рішення.

4. Питання про обрання депутата в іншу комісію можуть бути ініційовані за згоди конкретного депутата Міським головою, головою депутатської фракції (групи), до якої входить депутат, головою постійної комісії та самим депутатом. За рішенням Ради депутат може бути обраний в іншу постійну комісію. Рішення про внесення змін до складу постійної комісії приймається більшістю від загального складу Ради.

 

Стаття 14. Погоджувальна рада

1. Рада представників депутатських комісій Ради (надалі – Погоджувальна Рада) створюється як дорадчо-погоджувальний колегіальний орган для попереднього розгляду порядку денного сесії і підготовки організаційних питань роботи Ради.

2. Погоджувальна Рада створюється в кількості 13 членів. До складу Погоджувальної Ради входять Міський голова, Секретар Ради та по одному представнику від політичної партії або блоку, які обрані до міської ради, з правом ухвального голосу.

3. Головує на засіданнях Погоджувальної Ради Міський голова, а в разі його відсутності - Секретар Ради або вибраний поміж присутніх з правом ухвального голосу простою більшістю голосів представник від політичної партії або блоку.

4. Депутати мають право бути присутніми на засіданнях Погоджувальної Ради, брати участь у обговоренні питань, вносити свої пропозиції щодо проекту порядку денного сесії.

На час розгляду питань порядку денного на засіданні Погоджувальної Ради можуть бути присутні автори проектів рішень, які не є депутатами Ради.

5. Погоджувальна Рада проводить свою роботу у формі засідань. Засідання Погоджувальної Ради є правомочним за умови присутності на ньому не менше половини її складу.

6. Погоджувальна Рада:

6.1.         Розглядає пропозиції щодо проектів плану роботи сесії, розкладу та порядку денного сесії;

6.2.          Вносить Міському голові пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання Ради та дати його проведення відповідно до цього Регламенту;

6.3.         Розглядає питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності депутатів на пленарних засіданнях;

6.4.         Розглядає інші пропозиції з організації роботи Ради відповідно до цього Регламенту.

7. Міський голова враховує рішення Погоджувальної Ради під час формування порядку денного.

 

Стаття 15. Засідання Погоджувальної Ради

1. Засідання Погоджувальної Ради відбуваються не пізніше ніж за два дні до сесії (пленарного засідання) Ради та в інших випадках за потребою.

2. Засідання Погоджувальної Ради скликаються Міським Головою, Секретарем Ради або за ініціативою представників не менш як двох депутатських комісій.

3. Протокол засідання Погоджувальної Ради оформляється секретарем Ради.

 

Стаття 16.Міський голова

    1.Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади.

    2.Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення відповідною міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його  повноважень.

    3.Повноваження міського голови визначаються чинним законодавством і можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених чинним законодавством.

    4.Щорічно міський голова зобов'язаний звітувати перед громадою

    5.Рада більшістю голосів може вимагати позачергового звіту міського голови, якщо за це проголосувало понад половина від складу ради і від попереднього звіту пройшло не менше як три місяці.

 

Стаття 17. Секретар Ради

1.Секретар ради обирається за пропозицією міського голови радою з числа її депутатів на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі. Повноваження секретаря можуть бути достроково припинені за рішенням ради.

2.Секретар Ради, якщо іншого не буде визначено рішенням Ради, є секретарем виконавчого комітету Ради.

      3.Секретар ради:

1) у випадках, передбачених чинним законодавством та регламентом:

-скликає сесії ради;

-веде засідання ради;

-підписує протоколи сесії та її рішення;

2) організовує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;

3) повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

4) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням;

5) за дорученням міського голови координує та контролює діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

6) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

7) організовує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою та проведенням референдумів і виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування;

8) забезпечує зберігання у раді офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

9) вирішує за дорученням міського голови або ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів;

10) здійснює інші повноваження, що передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та цим Регламентом.  

     

Стаття 18. Робочі органи сесії Ради

1. Робочими органами сесії Ради є лічильна комісія та редакційна комісія, що обираються з числа депутатів Ради.

2. У разі неможливості здійснити голосування системою електронного голосування, голосування проводиться шляхом підняття руки та під час здійснення таємного голосування, створюється лічильна комісія для підрахунку голосів депутатів.

3. Для підрахунку голосів на початку пленарних засідань ради, в алфавітному порядку з числа депутатів обирається рахівник, який стежить за дотриманням кворуму при прийнятті рішень, здійснює підрахунок голосів та інформує раду про результати  кожного голосування.

4. Лічильна комісія формується за пропозиціями головуючого, депутатських фракцій, депутатських груп та депутатів.

5. Лічильна комісія обирається Радою процедурним рішенням. До складу лічильної комісії мають право увійти представники кожної депутатської фракції (групи). Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.

6. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито, крім випадків таємного голосування. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.

7. Для узгодження текстів рішень, заяв, звернень, які приймаються Радою, Рада може сформувати редакційну комісію. Редакційна комісія обирається Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого із числа депутатів та з включенням до її складу відповідних фахівців. У роботі редакційної комісії можуть брати участь автори проекту рішення (заяви, звернення).

8. Редакційна комісія оформляє остаточну редакцію проекту прийнятого рішення (заяви, звернення) та вносить на розгляд Ради. Цей примірник підписується уповноваженим членом комісії не пізніше наступного дня після пленарного засідання.

9. Редакційна комісія формується на випадок роботи із особливими текстами. В усіх інших випадках оформлення кінцевої редакції рішень Ради покладається на автора проекту рішення.

 

Стаття 19. Виконавчі органи Ради

1.Виконавчі органи Ради утворюються Радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених чинним законодавством. Виконавчі органи ради є органами, що здійснюють організаційне, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, депутатів, помічників-консультантів, а також здійснюють контрольні функції, передбачені цим Регламентом.

2.Виключною компетенцією Ради є утворення виконавчого комітету Ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск у встановленому законодавством порядку.

3.В порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», за пропозицією Міського голови Рада затверджує структуру виконавчих органів Ради, загальну чисельність виконавчих органів ради.

4.Кандидатури членів виконавчого комітету, заступників міського голови вносить на розгляд Ради Міський голова.

5.Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком. Якщо запропонована Міським головою кандидатура (кандидатури) до складу виконавчого комітету не отримала підтримки необхідної більшості депутатів, Міський голова представляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове голосування.

6.Виконавчі органи Ради підзвітні і підконтрольні Раді, здійснюють повноваження, які визначені чинним законодавством та окремим рішенням Ради про розмежування повноважень між виконавчими органами Ради.

7.Діяльність виконавчих органів ради  безпосередньо координує заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.     

 

РОЗДІЛ ІII.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ. ПРОВЕДЕННЯ ЧЕРГОВИХ ТА ПОЗАЧЕРГОВИХ СЕСІЙ РАДИ

 

Стаття 20 Сесійна форма роботи Ради

1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради – це форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.

 

Стаття 21. Перше пленарне засідання Ради

1. Перед початком першого пленарного засідання міська територіальна виборча комісія за участю працівників виконавчих органів міської ради здійснює реєстрацію новообраних депутатів, які прибули для участі в пленарному засіданні.

2. Перше пленарне засідання першої сесії новообраної міської ради відкриває голова міської територіальної виборчої комісії і веде його до моменту визнання повноважень депутатів міської ради нового скликання та новообраного міського голови.

3. Голова міської територіальної виборчої комісії інформує міську раду про результати голосування і підсумки виборів депутатів та міського голови. Інформація голови міської територіальної виборчої комісії береться до уваги. Після оголошення інформації про результати і підсумки виборів депутатів міської ради та міського голови, Міський голова приступає до подальшого ведення пленарного засідання.

 

Стаття 22. Відкриття та закриття сесії Ради

1.Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація депутатів особисто з підтвердженням своєї присутності власноручним підписом. Депутат зобов’язаний брати особисту участь в пленарному засіданні Ради.  Депутат зобов’язаний в будь-який спосіб (письмово, електронною поштою, телефоном, факсом) повідомити у приймальню Перемишлянської міської ради про поважні причини відсутності на пленарних засіданнях ради. У випадку відсутності такого повідомлення вважається, що депутат відсутній без поважних причин.

2.Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання. Після відкриття оголошується, яка кількість депутатів прибула на пленарне засідання, а також оголошуються прізвища відсутніх депутатів (кожного окремо), які не повідомили причини відсутності.

3.При відкритті сесії і після закриття сесії виконується Державний гімн України. Усі присутні в залі пленарних засідань зобов’язані стояти під час виконання Держаного гімну України, присутні повинні співати гімн або зберігати тишу.

4.Сесія закривається після розгляду усіх питань порядку денного, у тому числі шляхом перенесення розгляду окремих питань на наступну сесію Ради. Сесія не може бути закрита, якщо Рада не вичерпала порядок денний.

Стаття 23. Скликання чергових та позачергових сесій Ради

1. Чергові сесії скликаються, як правило, в останню п’ятницю місяця. У разі, якщо на останню п’ятницю місяця припадає святковий або неробочий день, то сесія Ради переноситься на найближчу п’ятницю.

2. Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніше як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії.

3. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Ради, підписані ініціаторами у встановленому порядку, надсилаються Секретарю Ради з визначенням питань і з проектами документів, розгляд яких пропонується.

4. Про місце і час проведення та порядок денний пленарного засідання доводиться секретарем Ради до відома кожного депутата, у письмовій або електронній формі (шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту депутата, або на телефон), або в інший можливий спосіб, а також здійснюється повідомлення через ЗМІ та офіційний веб-сайт Ради.

 

Стаття 24. Порядок денний сесії Ради

1. Порядок денний сесії Ради формує Міський голова після проведення консультацій з Погоджувальною Радою та враховуючи:

1.1. затверджений план роботи Ради;

1.2. пропозиції Секретаря Ради;

1.3. пропозиції депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів;

1.4. пропозиції виконавчого комітету, виконавчих органів ради;

1.5. пропозиції, внесені у порядку місцевих ініціатив та громадських слухань.

2. Не рідше одного разу на квартал до порядку денного обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:

2.1 про виконання бюджету та рух коштів у позабюджетних фондах;

2.2 про роботу комунальних підприємств.

3. Не рідше одного разу на півріччя вносяться питання про роботу постійних або тимчасових контрольних комісій та про виконання рішень і доручень Ради.

4. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами статті 26 цього Регламенту.

 

Стаття 25. Суб'єкти права внесення пропозицій щодо питань на розгляд міської ради (ініціатори).

1. Пропозиції щодо питань на розгляд Раді можуть вносити (ініціатори):

-                загальні збори громадян (в порядку місцевої ініціативи або іншому визначеному законом і Статутом територіальної громади порядку);

-                міський голова;

-                постійна комісія;

-                депутат (депутати);

-                депутатська група, фракція;

-                виконавчий комітет або виконавчий орган міської ради ;

2. Ініціатор внесення є Автором проекту рішення (незалежно від того хто технічно підготував проект). Ініціатор внесення має право на визначення (заміну) доповідача (доповідати самостійно, або доручити на власний розсуд це будь-який іншій особі).

 

Стаття 26. Підготовка питань, що вносяться на розгляд Ради

1. Підготовку питань, що вносяться на розгляд Ради організовує Секретар Ради.

2. Проект рішення, що планується винести на розгляд Ради, подається Секретарю Ради у друкованій та електронній формах не пізніше як за 20 робочих днів до його розгляду на пленарному засіданні з метою прийняття, крім обумовлених Регламентом випадків термінового розгляду питань.

3. До проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:

- характеристика стану речей в галузі, яку врегульовує це рішення;

- потреба і мета прийняття рішення;

- прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття рішення;

- механізм виконання рішення;

- порівняльна таблиця змін (у випадку, якщо проектом рішення пропонується внести зміни до існуючого рішення ради).

            У випадку, якщо проектом рішення пропонується скасувати існуюче рішення Ради до проекту рішення додається копія такого рішення Ради.

Авторам або доповідачам проектів рішень, що стосуються земельних питань, при розгляді даних питань на засіданні постійної комісії та сесії міської ради необхідно мати інформаційні та графічні матеріали.

4. Друкований примірник проекту рішення повинен містити помітку “Проект“.

5. Текст проекту рішення повинен складатися з таких частин:

5.1. мотивуючої, в якій містяться посилання на закони та інші нормативні акти, обставини, якими викликана необхідність прийняття рішення;

5.2 заключної, в якій вказана постійна комісія, на яку покладається контроль за виконанням рішення.

6. До проекту рішення виконавчими органами Ради додаються, при необхідності, висновки відповідних комісій Ради.

7. Проект рішення повинен мати погоджувальні підписи (візи). Проект рішення після його реєстрації проходить візування в:

7.1. Секретаря Ради;

7.2. Заступника міського голови, відповідно до розподілу обов’язків;

7.3. голів відповідних постійних комісій;

7.4 керівника виконавчого органу чи інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання.

7.5. автора проекту;

7.6. юридичному відділі (юриста міської ради);

8. Візування проекту рішення є обов'язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші (або тексті проекту рішення) у формі зауважень до проекту рішення або окремої думки. Суб’єкти внесення проектів рішення зобов’язані подавати проект рішення із погоджувальними підписами (візами), отримання погоджувальних підписів (віз) є обов’язком Автора проекту. У випадках, коли Авторами проекту рішення є депутати, депутатські фракції (групи) або постійні комісії – отримання погоджувальних підписів (віз) здійснюється виконавчими органами Ради, крім погоджувальних підписів (віз) голів відповідних постійних комісій.

9.Друкування та розмноження проектів рішень та інших матеріалів сесії проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог Регламенту.

10. Не пізніше як за десять днів до відповідного пленарного засідання, а у виняткових випадках та у випадках, передбачених Регламентом, – не пізніше як за день до пленарного засідання виконавчі органи Ради забезпечують можливість ознайомлення депутатами з проектами рішень та пояснювальних записок, шляхом надання (надсилання на електронну пошту) копій проектів рішень та усіх додатків до них. Не пізніше як за чотири дні до відповідного пленарного засідання виконавчі органи Ради забезпечують ознайомлення депутатів із обгрунтовуючими матеріалами (довідкові, інформаційні, експертні та інші додаткові матеріали, висновок юридичного відділу виконавчих органів Ради про відповідність проекту рішення чинному законодавству України, рекомендації профільних постійних комісій Ради; висновки виконавчих органів Ради (відділів, управлінь, департаментів, висновків пропозиції депутатів, постійних комісій, якщо такі надійшли, таблиця „Критичні зауваження до проекту” тощо). Обґрунтовуючі матеріали, в т.ч. проекти Програм Ради, інші друковані матеріали (понад 5 аркушів) надсилаються виконавчими органами Ради на електронну пошту депутатів, а у разі її відсутності чи особистого звернення депутата надаються у паперовому вигляді. Не пізніше двох днів до пленарного засідання секретар Ради передає головам постійних комісій робочу теку пленарного засідання, яка повинна містити порядок денний засідання, проекти рішень, усі додатки та пояснювальні записки до них, висновки постійних комісії. За рішенням Ради тека паперових матеріалів пленарного засідання може бути замінена надсиланням повного пакету усіх сесійних матеріалів депутатам для використання їх у електронних пристроях (ноутбуках, планшетах, тощо). При цьому на пленарному засіданні повинен бути наданий кожному депутату порядок денний у паперовому вигляді.

11. Проекти нормативно-правових рішень розміщують на окремій сторінці офіційного веб-сайту Ради, де обов’язково в табличній формі зазначаються:

11.1. Дата реєстрації проекту рішення в Раді;

11.2. Назва проекту рішення;

11.3. Автори;

11.4. Посилання на сторінку громадського обговорення проекту;

Проекти рішень розміщені відповідно до дати надходження. Біля проектів рішень, які розміщені в базі менше ніж 10 днів виставляється позначка червоними літерами «Нове надходження».

 

Стаття 27. Пленарні засідання Ради

1. Пленарні засідання є складовою сесії Ради. При неможливості розглянути порядок денний протягом одного пленарного засідання, рішенням Ради розгляд питань порядку денного розбивається на два і більше пленарних засідання.

2. На початку пленарного засідання Рада визначає порядок роботи. Пленарне засідання Ради відбувається в наступному порядку:

-                      реєстрація депутатів та повідомлення про відсутність;

-                      вступне слово головуючого про відкриття сесії Ради;

-                      заслуховування запитів, звернень, заяв

-                      затвердження порядку денного та регламенту роботи сесії;

-                      вирішення процедурних питань проведення сесії;

-                      обговорення питань порядку денного та голосування по них;

-                      розгляд питання порядку денного „Різне”;

-                      закриття сесії Ради.

3. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради Міський голова. Якщо Міський голова не виконує цього, ці функції відповідно до чинного законодавства виконує Секретар Ради або обраний депутатами головуючий на засіданні. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання.

    4.Робочий день пленарних засідань Ради починається о 10 годині і триває до 18 години, з обідньою перервою з 14.00 до 15.00 години, а також протягом дня що дві години 15-ти хвилинні перерви. Пленарні засідання ради проводяться у робочі дні тижня (у виняткових випадках у вихідні дні).

 

Стаття 28. Правомочність пленарних засідань Ради

1. Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини від загального складу Ради (14 депутатів). Участь депутатів у пленарному засіданні визначається за їх підписами при реєстрації. Дані щодо присутності оголошуються головуючим на початку засідання.

2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або перенести проведення засідання на інший, встановлений ними день, але не більше, ніж на два тижні.

3. У ході проведення пленарного засідання сесії Ради, у разі потреби, за процедурним рішенням Ради може проводитися перереєстрація депутатів способом, визначеним окремим процедурним рішенням Ради.

 

Стаття 29. Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні Ради

1. Головуючий на засіданні Ради:

1.1 відкриває, закриває та веде засідання, оголошує перерви у засіданнях Ради;

1.2 виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність письмових пропозицій та поправок;

1.3 інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

1.4 організовує розгляд питань;

1.5 повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;

1.6 надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця, називаючи ім’я, прізвище та посаду відповідної особи;

1.7 створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

1.8 ставить питання на голосування, оголошує його результати;

1.9 неухильно дотримується даного Регламенту та забезпечує його дотримання всіма присутніми на засіданні;

1.10 робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;

1.11 вживає заходи для підтримання порядку на засіданні;

1.12 здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.

2. Під час виступів на засіданні Ради головуючий не має права коментувати  чи давати оцінки щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.

3. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам озвучення документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.

4. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради або депутатською фракцією (групою), озвучення документів, пропозицій від комісії, фракції, групи здійснюється визначеним комісією доповідачем.

 

Стаття 30. Затвердження порядку денного і внесення до нього змін. Послідовність розгляду питань порядку денного

1. Проект порядку денного оголошується головуючим на початку пленарного засідання Ради, він приймається за основу більшістю від присутніх на пленарному засіданні Ради. Пропозиції про зміни та доповнення до проекту порядку денного (виключення окремих питань, зміна черговості їх розгляду) ставляться головуючим на голосування у порядку їх надходження. Рішення по пропозиціях про зміни і доповнення до порядку денного ухвалюється більшістю від присутніх на пленарному засіданні.

2. Порядок денний приймається в цілому більшістю депутатів, присутніх на пленарному засіданні. В разі неприйняття порядку денного в цілому, головуючий проводить голосування по кожному пункту окремо.

3. Питання порядку денного пленарного засідання розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.

4. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє про назви і редакції проектів, документів (у тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.

5. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається Радою.

6. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування.

7. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного пленарного засідання Ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності.

8. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити лише за процедурним рішенням Ради. В ході пленарного засідання Рада має право повернутись до внесення змін до порядку денного, таке повернення здійснюється за процедурним рішенням Ради за пропозицією депутата, депутатської фракції (групи).

 

Стаття 31. Депутатський запит, депутатське запитання. Оголошення, заяви.

1. Депутат має право на внесення депутатського запиту, депутатського запитання, проголошення заяви та оголошення в порядку, визначеному законодавством та даним Регламентом.

2. Депутатський запит і депутатське запитання можуть вноситись в письмовій або усній формі. Депутатські запити, депутатські запитання, заяви і оголошення оголошуються депутатами на початку будь-якого пленарного засідання сесії. Кількість оголошуваних депутатами запитів, запитань, заяв та оголошень не обмежується, для їх проголошення депутату надається час тривалістю до 2 хвилин на кожен виступ. Депутатський запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання Ради.

3. Після оголошення депутатського запиту, головуючий ставить такий запит на голосування. Запит вважається підтриманим у випадку, якщо за нього проголосувало більшість від загального складу Ради.

4. Порядок розгляду депутатського запиту встановлюється чинним законодавством України. Загальний строк розгляду депутатських запитів – 10 календарних днів із моменту одержання запиту особою (особами), яким він адресований. При підтриманні депутатського запиту Рада може встановити менший або більший строк його розгляду. При відсутності в рішенні ради про підтримання депутатського запиту вказівки на строк розгляду, вважається, що радою встановлено загальний строк розгляду депутатських запитів. Скорочений строк розгляду депутатських запитів не повинен бути менше 5 календарних днів.

5. При внесенні депутатського запитання строк його розгляду та надання відповіді встановлюються депутатом самостійно. Як правило відповіді на депутатські запитання мають бути надані до закінчення пленарного засідання.

6. Депутат має право дати оцінку відповіді на свій запит. За результатами наданої на депутатський запит відповіді, може бути проведено обговорення, якщо про це проголосують не менш як ¼ присутніх на пленарному засіданні депутатів.

7. Виконавчі органи Ради доводять текст запиту, запитання, оцінки до відповідного органу або посадової особи, до якого його скеровано.

8. Депутатська фракція (група) мають право виступити із заявами та оголошеннями, для проголошення якої надається час тривалістю до 2 хвилин.

9. За процедурним рішенням Ради, що ухвалене 1/3 присутніх на засіданні депутатів, промовцю може бути надана більша тривалість виступу, але не більше ніж 15 хв.

10. Рішення Ради щодо заяв і оголошень не приймаються.

 

Стаття 32. Виступи, доповіді (співдоповіді), запитання

1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни; пропозиції, поправки та запитання виголошуються, як правило, з місця.

2. Запис на виступ і для запитань проводиться шляхом підняття рук (у випадку неможливості проводити голосування за допомогою системи електронного голосування). Депутату, який не зареєструвався (за певних причин) слово для виступу може бути надано шляхом підняття руки, після того, як виступили попередні, хто записався.

3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської фракції (групи) чи постійної комісії Ради зазначає їх назву.

4. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючий пропонує записатись особам, які бажають поставити запитання  доповідачу (співдоповідачам). Запитання доповідачам можуть ставити депутати та Міський голова. Запитання повинні бути чіткими, зрозумілими і, по можливості, короткими. Забороняється використовувати надане для запитання слово для здійснення виступу.

5. Після закінчення запитань до доповідача (співдоповідачів), головуючий пропонує записатися особам, які бажають виступити з обговорюваного питання. На засіданні він надає слово для виступу і у разі усного звернення депутата, якщо у цьому виникла потреба. Проголошення виступів здійснюється, як правило, з місця. Особам, які проголошують виступи, запитання не ставляться, зміст виступів не коментується.

6. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Головуючий на засіданні надає слово депутатам.

7. Кожна з фракцій (груп) має гарантоване право на запитання доповідачу, а також на виступ уповноваженого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування. Головуючий на засіданні надає слово уповноваженим особам депутатських фракцій (груп) для висловлення узагальнених позицій фракції (групи).

8. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання, надається слово для виступу. Окрім цього, депутати мають право на запитання та виступ з приводу внесеної пропозиції чи поправки.

9. Депутату, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.

10.  За процедурним рішенням Ради головуючий може також надати слово для виступу з обговорюваного питання:

- керівникам структурних підрозділів виконавчих органів Ради;

- особам, що присутні на засіданні.

11. В обов’язковому порядку без ухвалення процедурного рішення Ради слово для виступу в обговоренні надається за їх проханням:

-                представнику ініціативної групи, якою внесено на розгляд Ради проект рішення в порядку місцевої ініціативи;

-                особі, уповноваженій для виступу громадськими слуханнями під час розгляду Радою пропозицій громадських слухань;

-                представнику ініціативної групи при вирішенні питань про створення органів самоорганізації населення;

-                головам об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, квартальних, вуличних, будинкових комітетів;

-                головам батьківських комітетів навчальних закладів;

-                почесним громадянам міста;

-                народним депутатам України.

12. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.

13. Депутат, ім’я якого було згадано під час виступу, має право на беззаперечне проголошення репліки. Депутатська фракція (група), назва якої була згадана під час виступу, має беззаперечне право на виступ свого представника із реплікою.

 

Стаття 33. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради

1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.

2. Депутат (крім головуючого, Секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представника від депутатської фракції (групи), доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не враховуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності за процедурним рішенням Ради, прийнятим без обговорення.

3. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю.

4. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.

 

 

Стаття 34. Тривалість виступів на пленарному засіданні

1. Головуючий надає слово для виступу наступної тривалості:

-                для доповіді – 10 хвилин;

-                співдоповіді – 5 хвилин;

-                заключного слова – 4 хвилини;

-                тим, хто виступає в обговоренні – 3 хвилини;

-                для повторних виступів (але не більше двох разів з одного питання), за процедурним рішенням ради – 2 хвилини;

-                в обговоренні процедурою скороченого обговорення – 2 хвилини;

-                для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень – 2 хвилини;

-                для виступів запрошених осіб, заступників міського голови, керівників структурних підрозділів виконавчих органів Ради, за процедурним рішенням Ради, – до 3 хвилин;

-                для виступів у “Різному“ – 4 хвилини;

-                для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, запитань, внесення пропозицій і поправок – 2 хвилини;

-                для надання пояснень депутату, який вважає, що виступаючий або головуючий неправильно тлумачать його слова або дії – 2 хвилини;

-                для внесення депутатського запиту – 2 хвилини на кожен запит;

-                для внесення депутатського запитання – 1 хвилина;

-                для проголошення репліки – 1 хвилина.

2. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень, триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний час.

3. При перевищенні встановленого Регламентом тривалості виступу головуючий перериває виступ. Для завершення виступу може бути надано час лише за вказівкою головуючого (у випадку відсутності заперечень присутніх депутатів) або за процедурним рішенням Ради.

 

Стаття 35. Закінчення обговорення питань

1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування, виголошуючи: «Переходимо до голосування. Чи є пропозиції щодо способу і порядку голосування».

2. З моменту виголошення такого заклику головуючого, надавання слова заборонено, слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування.

3. Якщо протягом 20 секунд не надійшло пропозицій щодо зміни способу і порядку голосування, головуючий закликає до голосування, виголошуючи заклик: «Голосуємо».

 

Стаття 36. Види та способи голосування

1. Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом.

2. Відкрите голосування здійснюється у відкритому режимі, в закритому режимі та режимі поіменного голосування.

3. Відкрите голосування здійснюється:

- шляхом підняття руки у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою системи електронного голосування або прийняття відповідного процедурного рішення Радою про незастосування при голосуванні цієї системи;

- шляхом поіменного голосування за окремим рішенням Ради. Поіменне голосування може здійснюватися шляхом оголошення позиції депутата (в ході голосування Секретар ради оголошує в алфавітному порядку прізвища депутатів. Депутат прізвище, якого оголошено встає і заявляє про свою позицію “за”, “проти”, “утримався”)

 

 

Стаття 37. Таємне голосування

1. Таємне голосування проводиться за процедурним рішенням Ради або у випадках прямо передбачених чинним законодавством України, шляхом заповнення бюлетенів та проведення подальшого підрахунку волевиявлення. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.

2. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:

2.1 час і місце проведення голосування;

2.2 порядок заповнення бюлетеня;

2.3 критерії визнання бюлетеня недійсним;

2.4 порядок організації голосування.

3. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляються лічильною комісією за формою, підготовленою виконавчими органами Ради і затвердженою процедурним рішенням Ради.

4. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:

4.1. Отримує від секретаря Ради складений в алфавітному порядку список всіх депутатів.

4.2. Опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.

5. На підставі посвідчення депутата Ради члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат ставить особистий підпис. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення; умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування. Депутату заборонено демонструвати зміст бюлетеня після його заповнення. Примушування депутатів до розкриття волевиявлення повинні бути попереджені і припинені лічильною комісією, а за необхідності мають бути сповіщені правоохоронні органи щодо кримінально-караного діяння передбаченого ст. 351 КК України.

      6. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів в присутності депутатів, міського голови і секретаря Ради.

7. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова комісії оголошує результати голосування. Протокол лічильної комісії затверджується Радою.

 

Стаття 38. Порядок голосування та прийняття рішення Ради

1. Рішення Ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності:

- проект рішення ставиться на голосування за основу;

- після цього ставляться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту;

- проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, підтриманих більшістю депутатів від загального складу Ради.

2. Головуючому заборонено ставити рішення на голосування в цілому без його попереднього голосування за основу, за відсутності мовчазної згоди Ради. Голосування за основу і в цілому можливе виключно у випадку, коли на заклик головуючого: „Чи можливо даний проект рішення поставити на голосування за основу і в цілому?”, не надійшло жодного заперечення депутатів.

3. У випадку, якщо Рада прийняла рішення за основу, головуючий пропонує розглянути пропозиції та доповнення до тексту проекту рішення. Можливе прийняття рішення Ради спочатку по пунктах, розділах, а потім – в цілому.

4. Усі пропозиції, поправки та доповнення ставляться на голосування окремо. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що не були відкликані. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається депутат, що ініціював внесення тексту. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх також на голосування.

5. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших і решта на голосування не ставиться.

6. Головуючий на засіданні може поставити на голосування Ради питання про відмову ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу приймається Радою без обговорення.

7. Після голосування всіх пропозицій та поправок проект рішення голосується в цілому.

8. Після голосування по всіх пропозиціях та поправках, у випадку виникнення необхідності, Рада може прийняти рішення про направлення проекту рішення разом із ухваленими поправками на доопрацювання у відповідну постійну комісію (комісії).

9. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

10. Депутат голосує особисто. Депутат має право на одержання лише одного бюлетеня для таємного голосування і зобов’язаний не передавати його іншим особам.

11. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.

12. Проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. За пропозицією головуючого, Секретаря Ради, депутата, що підтримана процедурним рішенням Ради, проект рішення, пропозиція, доповнення чи зауваження до проекту рішення можуть бути поставлені на повторне голосування. В разі неприйняття рішення після повторного голосування – проект рішення, пропозиція, доповнення чи поправка вважаються відхиленими.

13. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, негайно проводиться переголосування без обговорення. У випадку наявності заперечень про таке повторне голосування, дане питання вирішується за процедурним рішенням Ради.

14. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.

15. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Ради, спрямованих на одноразове відхилення від закріплених у Регламенті положень, здійснюється двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради.

16. Результати голосування з будь-якого питання (в т.ч. процедурного рішення) надаються на прохання депутата, Міського голови, його заступників, акредитованих на пленарному засіданні журналістів. Така інформація надається депутатам і Міському голові за будь-який період, а акредитованим на пленарному засіданні журналістам лише щодо голосувань на поточному пленарному засіданні. Відомості про результати голосування надаються під час перерви у пленарному засіданні або після його закінчення.

 

Стаття 39. Рішення Ради

1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативно-правові, ненормативні та інші акти у формі:

- рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки;

- доручення - рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії;

- звернення - рішення Ради, зверненого до суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив;

- заяви - рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань;

- процедурне рішення - рішення, прийняте Радою з процедурних питань.

2. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради, крім випадків, передбачених законом. При встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування. Також депутат не має права відкликати свій голос після голосування.

3. Не пізніше п’ятого дня з моменту прийняття Радою рішення Міський голова зобов’язаний підписати прийняте рішення або скористатись процедурою ветування (частина 4 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

4. Рішення Ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено Міським головою і внесено на повторний  розгляд Ради (процедура ветування) із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Про зупинення прийнятого Радою рішення Міський голова виносить розпорядження, у якому визначаються мотиви зупинення, обґрунтування зауважень та дата проведення повторного розгляду зупиненого рішення. Таке розпорядження повинно бути оприлюднено на офіційному сайті Ради разом із зупиненим рішенням Ради. Для розгляду зупиненого міським головою рішення Міським головою скликається позачергова сесія, яка повинна відбутись не пізніше 14 днів від моменту винесення Міським головою розпорядження про зупинення рішення Ради. Таке питання може бути розглянуто на черговій сесії, якщо дата проведення чергової сесії призначена не пізніше 14 днів із дня винесення Міським головою розпорядження про зупинення рішення Ради. Якщо Рада відхилила зауваження Міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального  складу Ради, воно набирає чинності і Міський голова зобов’язаний підписати текст прийнятого рішення негайно.

5. Рішення Ради з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку. Рада не має права виносити рішення, що суперечать раніше прийнятим рішенням Ради індивідуальної дії, зокрема у випадку прийняття відмовного рішення Ради індивідуального характеру, відповідне питання може бути внесено на розгляд Ради після скасування попереднього відмовного рішення Ради в судовому порядку.

 

Стаття 40. Особливості розгляду питання порядку денного "Різне"

1. Після розгляду основних питань порядку денного пленарного засідання Ради депутатам надається право виступити у "Різному", яке полягає у висловленні ними своїх думок, пропозицій, оголошень, заяв та позицій щодо роботи сесії, депутатської діяльності, роботи виконавчих органів Ради тощо.

2. Якщо для розгляду питання, відпрацювання пропозицій щодо його вирішення або вживання відповідних заходів потрібен час, головуючий на пленарному засіданні дає протокольне доручення відповідній посадовій особі чи органу розглянути питання, вжити заходів і дати відповідь депутату індивідуально та у встановлений головуючим термін.

3. Рішення з питань, обговорюваних у "Різному", не приймаються, голосування не проводиться.

 

Стаття 41. Окремі особливості підготовки та розгляду проекту бюджету

1. З метою впорядкування та підвищення ефективності ухвалення рішень про бюджет Радою може бути прийнятий окремий Порядок розробки, підготовки, розгляду та ухвалення проектів рішень щодо бюджету міста на наступний рік, внесення до нього змін, а також ухвалення пов’язаних із бюджетним процесом рішень.

 

Стаття 42. Окремі особливості підготовки та розгляду питань генерального планування, земельних відносин та земельного кадастру, будівництва та архітектури.

1. Питання генерального планування, земельних відносин та земельного кадастру, будівництва та архітектури повинні бути розглянуті виключно в порядку визначеному Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

2. Питання генерального планування, земельних відносин та земельного кадастру, будівництва та архітектури не можуть бути включені в порядок денний під час затвердження подяку денного на початку та під час пленарного засідання Ради.

 

Стаття 43. Рішення Ради з процедурних питань

1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі - процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документального оформлення.

2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення і заноситься до протоколу пленарного засідання Ради.

3. Процедурними, зокрема, вважаються рішення щодо:

3.1. Затвердження порядку денного, внесення до нього змін (включення та виключення питань, зміну черговості розгляду питань), повернення до формування порядку денного;

3.2. Про повторне голосування та переголосування;

3.3. Про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради;

3.4. Про терміновість питань порядку денного;

3.5. Про відмову в поставленні на голосування пропозиції (поправки);

3.6. Про визначення способу проведення голосування;

3.7. Про поіменне (в т.ч. шляхом оголошення позиції) голосування;

3.8. Про утворення лічильної та редакційної комісій, затвердження їх складу та ухвалених ними рішень;

3.9. Про перерву у засіданні, продовження роботи під час встановленої Регламентом перерви, перенесення чи закриття засідання;

3.10. Про проведення додаткової реєстрації (перереєстрації) і спосіб перереєстрації;

3.11. Про надання додаткового часу для виступу;

3.12. Про зміну черговості виступів;

3.13. Про надання слова запрошеним на засідання та встановлення тривалості їх виступів;

3.14. Про форму бюлетеня для таємного голосування;

3.15. Про перерахунок голосів під час голосування шляхом підняття руки або таємного голосування;

3.16. Про взяття інформації лічильної комісії до відома;

3.17. Про обговорення відповіді на депутатський запит;

3.18. Про застосування заходів впливу за порушення вимог Регламенту та порушення правил поведінки на пленарному засіданні Ради, її органів.

4. При виникненні сумніву чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, Радою про це приймається процедурне рішення.

5. Процедурне рішення приймається, як правило, більшістю присутніх на засіданні Ради депутатів. Процедурні рішення вказані в п. 3.3., 3.5. цієї статті Регламенту ухвалюються 2/3 присутніх на засіданні депутатів, рішення вказані в п.п. 3.7., 3.11., 3.15. цієї статті Регламенту ухвалюються 1/3 депутатів від загального складу Ради, рішення вказані в п. 3.10., 3.1.3. цієї статті Регламенту ухвалюються 1/3 присутніх на засіданні Ради депутатів, рішення вказані в п. 3.17. цієї статті Регламенту ухвалюються ¼ присутніх на засіданні Ради депутатів.

 

Стаття 44. Набрання чинності рішень Ради. Оприлюднення рішень Ради та результатів голосування.

1. Рішення міської ради повинне мати погоджувальні підписи (візи). Рішення міської ради проходить візування в:

1.1. Секретаря Ради;

1.2. Заступника міського голови, відповідно до розподілу обов’язків;

1.3. керівника відділу (сектору) чи інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання.

1.4. автора проекту;

1.5. юридичним відділом (юристом міської ради);

2. Рішення Ради нормативно-правового характеру та інші акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший більш пізніший строк введення цих рішень у дію. Усі, без виключення, рішення Ради опубліковуються на офіційному веб-сайті Ради або в інший визначений у рішенні спосіб не пізніше як у 10-денний термін після їх прийняття. Окремі рішення Ради підлягають державній реєстрації в органах юстиції; такі акти набирають законної сили через 20 днів із дня їх державної реєстрації.

3. Перелік прийнятих Радою рішень із зазначенням повної назви та електронного посилання на офіційний сайт Ради публікуються в друкованому ЗМІ. В друкованому ЗМІ публікуються також рішення Ради, у випадку, якщо таке друкування визначено самим рішенням Ради.

4. На офіційному сайті Ради оприлюднюються для вільного доступу та поширення результати голосувань з питань порядку денного. Такі дані розміщуються виконавчими органами  Ради не пізніше наступного робочого дня після пленарного засідання.

5. Контроль за оприлюдненням, реєстрацією рішень Ради здійснює Секретар Ради.

 

Стаття 45. Протокол, аудіозапис пленарного засідання Ради

1. Засідання Ради протоколюються секретарем Ради. У протоколі фіксуються:

- день, місце, початок і час закінчення засідання Ради, тривалість перерв;

- прізвище та ім'я головуючого на засіданні Ради та прізвища й імена присутніх депутатів (список присутніх на пленарному засіданні сесії Ради депутатів оформляється як додаток до протоколу);

- прізвища та імена присутніх на засіданні Ради запрошених членів територіальної громади та посадових осіб;

- питання порядку денного, винесені на розгляд (у вигляді окремого рішення), а також усі подання, питання і пропозиції та спосіб їх вирішення;

- перелік рішень та результати виборів посадових осіб Ради;

- рішення щодо дисциплінарного впливу та прізвища тих, до кого вони були вжиті;

- копії запитів депутатів Ради (як додатки до протоколу);

- повідомлення (як додатки до протоколу);

2. На пленарному засіданні Ради здійснюється аудіозапис на записуючі пристрої (диктофони чи інші пристрої), відповідно до чинного законодавства України, про що головуючий інформує депутатів перед початком пленарного засідання ради. Аудіозапис зберігається у секретаря Ради протягом всього терміну повноважень Ради.

 

 

 

РОЗДІЛ IV

Підготовка і розгляд проектів регуляторних актів міської ради

 

Стаття 46. Загальні правила

1. Підготовка і розгляд проектів регуляторних актів міської ради здійснюється відповідно до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, що складається та затверджується радою щорічно, але не пізніше 15 грудня поточного року. План діяльності з підготовки регуляторних актів є складовою частиною плану роботи міської ради. Після затвердження плану роботи міської ради план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів опубліковується на офіційному веб-сайті Ради.

2. При підготовці проекту регуляторного акту, який не внесено до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, Рада вносить зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня внесення проекту на розгляд, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

3. Розробник регуляторного акта, відповідно до строку підготовки проекту, встановленого планом діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, подає уповноваженій постійній комісії Ради проект регуляторного акта  разом з аналізом регуляторного впливу, непізніше, ніж за два місяці до засідання сесії міської ради. Уповноважена постійна комісія за наявності мотивованого подання депутата Ради, іншої постійної комісії Ради, може визначити експерта та доручити йому підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта. У цьому разі аналіз регуляторного впливу не готується, а експертний висновок щодо регуляторного впливу готується відповідно до вимог статті 8 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

4. Уповноважена постійна комісія протягом 3 робочих днів від дня надання документів залучає експерта (за потребою) для підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта. Строк підготовки експертного висновку встановлюється за домовленістю між постійною комісією та залученим експертом.

5. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії Ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту, уповноважена постійна комісія протягом 5 робочих днів з дня отримання експертного висновку готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам  Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. У випадках, визначених цим Законом, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу.

6. У разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий уповноваженій постійній комісії протягом строку встановленого для його підготовки, висновки  постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проект регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, у триденний термін з дня закінчення терміну підготовки експертного висновку. Це правило не застосовується у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті Регламенту, у цьому разі уповноважена постійна комісія узгоджує з експертом продовження терміну підготовки експертного висновку. Уповноважена постійна комісія повідомляє розробника регуляторного акта про висновки щодо цього акта.

7. У разі якщо уповноважена постійна комісії дійде висновку, що проект регуляторного акта відповідає  вимогам  Закону України „ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності ” розробник регуляторного акту або за його поданням постійна комісія міської ради протягом 5 робочих днів з дня підготовки висновків оприлюднює одним зі способів, що передбачено ст. 13 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності ”, проект регуляторного акта, аналіз регуляторного впливу (або експертний висновок) та встановлює строк протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції. Розробник регуляторного акта розглядає усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку,  повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Доопрацьовані проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу подаються розробником до відповідної постійної комісії.

 

Стаття 47. Питання розгляду регуляторних актів

1.              Підготовлені висновки уповноваженої постійної комісії доопрацьовані проект регуляторного акта і аналіз регуляторного впливу протягом 3 робочих днів з дня надходження від розробника передаються для вивчення до постійної комісії міської ради, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта у Раді (відповідальна за підготовку проекту рішення постійна комісія), за винятком випадків, коли уповноважена постійна комісія є відповідальною за підготовку проекту рішення.

2.              При представленні на пленарному засіданні сесії Ради проекту регуляторного акта голова уповноваженої постійної комісії доповідає про висновки цієї постійної комісії щодо відповідності проекту регуляторного акта вимогам  Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

3.              Регуляторний акт не може бути прийнятий, якщо присутня хоча б одна з таких обставин:

-                відсутній аналіз регуляторного впливу;

-                проект регуляторного акту не був оприлюднений.

4.        Рішення з питань прийняття регуляторних актів приймаються за процедурою і в порядку визначеному для прийняття рішень Ради. Прийняті регуляторні акти підлягають оприлюдненню в порядку та спосіб визначений Регламентом.

 

 

РОЗДІЛ V.

ЕТИКА, ДИСЦИПІЛІНА ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 48. Норми депутатської етики та дисципліна

1. Депутат Ради, здійснюючи свої депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, в тому числі керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів Ради, громадян.

2. Депутат несе персональну відповідальність за зміст своїх виступів, їх правдивість та етичність. У випадку визнання в судовому порядку дій депутата (в т.ч. проголошених ним заяв та виступів) такими, що порушують вимоги Конституції і законів України, такі дії депутата можуть стати підставою дострокового припинення його повноважень.

3. Під час виконання депутатських повноважень, для Міського голови і депутата є  неприпустимим вживання образливих, неетичних, лайливих висловів по відношенню до громадян, окремих депутатів, депутатського корпусу в цілому, Ради, службовців місцевого самоврядування, тощо. Неприпустимими є критика депутата щодо його вибору при голосуванні з окремого питання, зловживання та спекуляції при коментуванні прийнятих чи відхилених радою рішень.

4. Депутати, присутні на засіданні Ради, зобов'язані мати охайний зовнішній вигляд та посвідчення депутата.

5. Під час пленарного засідання Міський голова, депутати, а також запрошені особи, присутні на засіданні члени територіальної громади міста та представники засобів масової інформації не повинні заважати виступаючим і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу, здійсненню голосування, підбиття його підсумків (вигуками, оплесками, вставанням, тощо). Під час пленарного засідання Міський голова, депутати, а також запрошені особи повинні вимкнути персональні засоби зв'язку або перевести їх у беззвучний режим. Запрошеним особам та представникам засобів масової інформації заборонено здійснювати та приймати телефонні дзвінки в залі проведення пленарного засідання під час тривання засідання.

6. Вимоги поведінки, визначені у частині п’ятій цієї статті, застосовуються також під час проведення засідань постійних та тимчасових контрольних комісій Ради.

Міський голова, депутати, інші присутні на пленарному засіданні Ради особи зобов’язані дотримуватись вимог даного Регламенту.

 

 

Стаття 49. Заходи впливу за порушення вимог Регламенту

1. За порушення вимог даного регламенту до порушника можуть застосовуватись наступні заходи впливу (стягнення):

1.1. Позбавлення права на продовження виступу.

1.2. Позбавлення права виступу до закінчення пленарного засідання;

1.3. Видалення з зали пленарного засідання (зали роботи комісії) до закінчення засідання.

2. Стягнення застосовуються за процедурним рішенням Ради (комісії) за пропозицією, внесеною головуючим або депутатом.

3. Якщо головуючий на засіданні звертається до виступаючого чи присутнього, останній повинен негайно зупинити свій виступ чи припинити свої дії. У випадку не реагування виступаючого на звернення головуючого, головуючий може надати наказ поставити на голосування питання про позбавлення права виступу. Якщо вказана пропозиція головуючого не буде підтримана процедурним рішенням ради, виступ промовця повинен бути продовженим із додаванням до часу виступу часу, який було використано для голосування з цього процедурного питання.

4. До застосування стягнення з метою наведення порядку в залі засідань головуючий на пленарному засіданні Ради або головуючий на засіданні комісії може оголосити порушнику попередження та перервати його виступ. У випадку, якщо порушник не припинив вчинення порушення або вчинив порушення повторно, головуючий або депутат вносить пропозицію накласти на порушника стягнення та пропонує адекватний, на його думку, вид стягнення. Головуючий зобов’язаний поставити дану пропозицію на голосування для прийняття процедурного рішення Ради (процедурного рішення комісії).

5. Пропуск депутатом протягом року більше половини пленарних засідань або засідань постійної комісії є підставою для внесення пропозиції про відкликання депутата. 

6. Стягнення, передбачені п.п. 1.1., 1.2. цієї статті Регламенту, застосовуються до порушників за невиконання вимог ст.ст. 29 – 31 Регламенту, а також до порушників, що вчинили такі порушення на засіданнях постійної чи тимчасової контрольної комісій, в т.ч. виступає без дозволу, перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово тощо.

7. Стягнення, передбачене п. 1.3. цієї статті Регламенту, застосовуються як крайній захід впливу на порушника за вчинення ним дій, які грубо порушують вимоги цього Регламенту, в т.ч. не реагування на вимоги головуючого, зухвале продовження вчинення порушення, непідкорення процедурним рішенням Ради щодо нього, вчинення лайки, бійки, знаходження в нетверезому стані. Порушник зобов’язаний самостійно покинути залу засідань. У випадку невиконання цієї вимоги видалення з зали доручається працівникам охорони, а при необхідності працівникам правоохоронних органів.

8. Головуючий на засіданні зобов'язаний дотримуватись усіх норм та вимог, передбачених цим Регламентом. До головуючого на засіданні Ради (комісії) можуть бути застосовані стягнення, передбачені даним Регламентом. При цьому, головуючий не може ухилитись від поставлення на голосування питання про застосування до нього стягнення.

 

 

Стаття 50. Повнота та дійсність Регламенту

1. Регламент Ради затверджується на пленарному засіданні Ради більшістю голосів від загального складу депутатів Ради.

2. Даний Регламент регулює діяльність Ради та припиняє свою чинність з моменту ухвалення регламенту Перемишлянською міською радою наступного скликання.

3. Контроль за дотриманням Регламенту покладається на Міського голову, Секретаря Ради, постійні комісії ради. Під час пленарного засідання Ради контроль за дотриманням Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні.

4. Зміни та доповнення до Регламенту можуть бути внесені на пленарному засіданні Ради у порядку, передбаченому цим Регламентом та діючим законодавством.

5. У випадку виявлення суперечності між рішенням Ради і даним Регламентом застосовуються положення Регламенту.