Спалювання сухої трави може призвести до трагедії

     Державна екологічна інспекція у Львівській області та Перемишлянський РС ДСНС України у Львівській області -  про заборону  спалювання  сухої рослинності.

 Останніми роками спалювання навесні сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо. Не зважаючи на численні перестороги,  громадяни  продовжують проводити такі «прибирання», тим самим отруюючи повітря десятками найрізноманітніших хімічних сполук, які накопичуються у організмі людей, провокуючи загострення як хронічних хвороб, так і виникнення нових (у тому числі й онкологічних) захворювань. Разом із димом у повітря, а потім й у легені людини потрапляють і важкі метали, і сумнозвісні діоксини, і бензопірени, і окиси азоту, і найрізноманітніші канцерогенні сполуки. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.

Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, так, що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Спалювання трави аж ніяк не сприяє підвищенню родючості грунтів. Адже висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі грунту.

  Гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів: як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щевриків.

Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні грунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму .

  Під час пожеж  гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення грунту. Дощові черв’яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину грунту до коріння рослин і одночасно роблять грунт пухким, живим. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.

  Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень. Щорічно 10% лісових пожеж в області виникає через проведення весняних підпалів. Пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища, осушені землі з торф’яними грунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також належать до найбільш пожежонебезпечних територій

Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, в т.ч. і в прилеглих лісових масивах. Аналогічним чином, існує загроза і загоряння житлових будинків.

  Часте спалювання трави переростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків, зокрема і з людськими жертвами.

  Тому наполегливо просимо не випалювати суху траву та рослинні залишки. Адже сухостій можна компостувати і згодом використовувати як природне добриво для підживлення дерев та кущів. На великих ділянках рослинні залишки можна переорати.

 До порушників природоохоронного законодавства застосовуються заходи адміністративного впливу згідно ст. 77-1 КУпАП - на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн. За особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн.