Попередня версія сайту та архів данних

 

Приймальна тел/факс (263) 2-16-34

e-mail: info@rada-peremyshlyany.gov.ua

< Покращення стану доріг – одне з першочергових завдань міської влади
31.07.2014 09:28 Вік: 10 yrs

Про те, як рука людини по-доброму торкнулась природи… Про «Боротьбу за волю»… І про радість людського спілкування!


Втретє «Фундація «Галичани»» запрошує  провести ніч в обіймах  природи поблизу джерела «Синій камінь»

   Вже третій рік поспіль «Фундація «Галичани»» організовує День Синього каменя у Перемишлянському лісопарку.  Цьогоріч  свято , у зв’язку з революційними подіями в країні, отримало назву «Боротьба за волю» і зібрало більше сотні місцевих жителів та гостей : молодь Перемишлянщини,  гості зі Львова, Польщі…

   Організатори наголошують на важливості події, адже її мета : спільними зусиллями очистити та відновити джерело,  упорядкувати спортивний майданчик , прибрати ліс від сміття.  І  найголовніше – це живе спілкування людей різного віку, а також культурний відпочинок та духовне збагачення.

   Все дійство розпочалось 26 липня о 16.00 год. на Синьому камені. Найперше волонтери із завзяттям взялись до прибирання:   було зібрано сміття, покошено траву, встановлено смітники, вирубано кущі та чагарники. Важливою частиною події є вечірня молитва. Всі присутні зі свічками у руках підійшли до самого джерела, де відмовили вервичку в греко - та римо-католицькому обрядах. Молились за мир та спокій в країні, за ворогів, щоб опустили зброю , та за героїв, що пролили кров за нашу землю. Після молитви всі разом заспівали пісню «Боже, я молюсь за Україну!»

    Далі  всіх чекала смачна вечеря та ватра. 

   Не повірите, але  люди приходили і приїжджали без упину. Всі з замилуванням слухали творчість Зеновія Репети, який заспівав пісню та прочитав вірш про Синій камінь. Дивилась  на все , що відбувається довкола, і з щирою радістю думала :  День Синього каменя потроху перетворюється у Фестиваль.  Величезна кількість незнайомих облич  - і  всі радіють, галасують, співають і танцюють.

   Особливими гостями свята  були наші друзі з Польщі. Субота стала останнім днем перед від’їздом додому після чудового таборування, яке очолював отець Віталій з костелу Св. Петра і Павла.  Свято на Синьому камені  додало веселих вражень, ще раз довело щирість та гостинність українців  у ставленні до справжніх друзів . Всі  розважались скільки було сил. 

    Дуже сподобалась  присутнім  пантоміма - це історія про Людину, яка йшла за Добром, слухала свого Ангела- Охоронця, але гроші, алкоголь та розпуста забруднили її душу, і Людина стала безсилою проти спокуси, самотньою. Проте, коли прийшла опам’яталась , захотіла повернутись до Світла і змінити своє життя. Ангел прийняв на себе удар Зла та врятував Людину. Спостерігаючи за дійством, кожен мав можливість ще раз осмислити своє життя та, можливо, зробити його кращим. 

   На свято завітав мер міста Перемишляни Олександр Зозуля. Керівник міста на святі був і гостем, і активним волонтером ,  допомагав збирати дрова,   спілкувався  і жартував не лише  українською, але і польською також.  За його словами, у цей день  ще раз пересвідчився: у Перемишлянах чудова молодь - розумна, енергійна, цілеспрямована , здатна творити майбутнє.

   А шеф-кухарем на святі був місцевий підприємець Володимир Бриконський. Всі присутні високо оцінили його кулінарні здібності. А дехто ( маю на увазі жіночу половину ) навіть по-доброму позаздрив дружині, адже це дуже приємно , коли чоловік вміє смачно готувати та може нагодувати  і родину,  і всю перемишлянську  громаду.   

Як і було передбачено, близько третьої ночі, чи то ранку, волонтери, гарно вмостившись на своїх карематах, закутавшись в теплу одіж , з насолодою дивились фільм «Патріот». 

   Враження незабутні!.. Величезний екран, висока гучність і ти - посеред лісу. Закриваєш очі і розумієш -  ти серед природи,  навколо лише трави та дерева. І тут такий звук, така мова і таке чисте та приємне емоціями повітря! Мимоволі відчула, як рука людини по-доброму торкнулась природи. Гармонійно і так романтично доповнювало картину вражень зоряне небо, яке просто просилось, аби ним милувались…

Ось і  завершився фільм,  ранок вітав тих, хто залишився до кінця. 

Свіженьким дощем завітала  неділя. Згортаємо намети, гасимо вогонь,  чекаєм наступного року. Організатори обіцяють зробити День Синього каменя не менш феєричним і незабутнім, сподіваються побачити більше бажаючих не лише до  танців та співів, а й тих, хто з радістю   допомагатиме в належному облаштуванні території навколо такого мальовничого місця.

Роксолана Мудрак