< Мобільний додаток “Air Alert”

Перемишлянська ДПІ інформує!

---

Щодо відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів

Державна податкова служба України на постійній основі проводить аналіз фінансово-господарських операцій суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Так, у ході здійснення податкового контролю за результатами аналізу розрахункових документів, проведених через РРО/ПРРО (дані СОД РРО) зазначених суб’єктів господарювання, у багатьох випадках виявлено не відображення у відповідних графах розрахункових документів кодів УКТ ЗЕД, що відносяться до алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Завдяки постійній увазі з боку ДПС до таких суб’єктів господарювання кількість випадків формування невідповідних розрахункових документів значно зменшилась.
Слід зазначити, що відповідно до норм діючого законодавства код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом та єдиним уніфікованим ідентифікатором товарів, що відображається у розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу товарів (у т.ч. алкогольних напоїв та тютюнових виробів).
Не відображення суб’єктами господарювання в чеках РРО коду УКТ ЗЕД призводить до застосування фінансової санкції до такого суб’єкта у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 7 статті 17 Закону № 265).
Враховуючи викладене, Державна податкова служба вкотре звертає увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, особливо в частині використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та відображення реквізитів марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО власникам декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

 Перемишлянська  ДПІ  повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України  платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Податкова амністія: чи потребує підтвердження розміщення готівкових коштів на поточному рахунку?

Перемишлянська  ДПІ нагадує, що Законом України від 15.08.2022  №2516-IX  подовжено термін подання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій до 1 березня 2023 року. Декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Для забезпечення вказаної вимоги, декларант звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Така операція здійснюється на підставі договору, який укладається в письмовій формі між банком і декларантом, та має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку/
При цьому порядок надання виписки зі спеціального рахунку/довідки про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі) обумовлюється договором, що укладається між банком і декларантом під час відкриття такого спеціального рахунку.
Тож фізична особа, при поданні Декларації надає документ, який підтверджує таке розміщення у вигляді виписки зі спеціального рахунку або довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі).

За яких підстав податкова надсилає запит на одержання інформації

Закон України від 30.11.2021 №1914-ХІ надав контролюючим органам право звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Відтак, починаючи з 1 січня 2022 року, такий запит може бути надісланий контролюючим органом не лише по факту виявленого правопорушення, а й у разі встановлення факту, який може свідчити про порушення платником податків відповідного законодавства. Проте, у запиті на одержання інформації (пояснень) контролюючий орган має обов'язково зазначити, які саме факти виявлені.

Нюанси застосування РРО та/або ПРРО

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР . При цьому, дія даного документа поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Проте, використання такого сервісу як «Інтернет-банкінг», не потребує обов’язковості застосування РРО чи ПРРО. Це пояснюється тим, що Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані. Тобто, клієнт самостійно обирає в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказує платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.

---