Свята Софія та її мужні дочки являються небесними покровительками школярів та учителів однієї із шкіл міста Перемишляни

   30 вересня – радісний і величний день у шкільній родині Перемишлянської школи №2 імені Омеляна Ковча. Саме цього дня, шість років тому, в 2008 році, в день святих великомучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії, було відкрито та освячено шкільну капличку, яка виступає центром духовного  розвитку дітей. Цей день не був обраний випадково. Священики та дирекція школи вирішили назвати капличку на честь святих, які у ранньому, дитячому віці показали свою тверду віру у Христа, так само, як і їх мати. Історія розповідає про життя благочестивої вдови Софії (ім'я Софія означає мудрість), яка виховала дочок у любові до Бога. Християнки не побоялися грізного імператора і стійко захищали свою віру.

   Здивований їхньою сміливістю, імператор відіслав їх до язичників, які дістали наказ переконати християнок відректися від віри. Проте всі аргументи язичницької наставниці виявилися марними, і сестри-християнки не змінили своїх переконань. Тоді розгніваний Адріан велів піддати дітей різним тортурам, після чого їх убили. 

   Святу Софію також піддали тілесним мукам, але прирекли її на ще сильніші душевні муки від розлуки із закатованими дітьми.Ці святі подають нам життєвий приклад як бути справжніми християнами.

   Свого часу до облаштування та відкриття каплички долучився Владика Богдан Манишин, який колись був адміністратором  храму святого Миколая м. Перемишлини. За всі ці роки священики храму Святого Миколая доклали багато зусиль та праці, щоб учні виховувались під опікою церкви. Цьому сприяли також вчителі та дирекція школи.З цього часу прийнято, що  кожного тижня у четвер учні та вчителі мають спільну молитву, яку супроводжують наші духівники. Спільна молитва допомагає у подальшій роботі та навчанні. Учні мають можливість у вільний від уроків час відвідувати каплицю. Це духовне місце відіграє важливу роль у житті школи.

   Слід зазначити, що день храмового празника в даному навчальному закладі є дуже особливим. Всі до нього готуються заздалегідь та переживають його з особливим трепетом та духовним піднесенням. 

   Розпочалося свято зранку - коли діти з кожного класу  готували квіткову композицію на честь святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, а також Пресвятої Діви Марії та матері – України. Керівники класів та учні до цього завдання поставились з великою відповідальністю. Найбільше здивувало, що у кожній композиції була присутня українська символіка, бо на даний час це є дуже актуальним і означає, що події, які відбуваються на теренах України не оминають дитячі серця. Дрес-кодом цього дня була українська вишиванка, яка зараз є популярна не тільки в Україні , але й у цілому світі. 

   Духовним початком свята була урочиста Літургія. На свято був запрошений отець Дмитро Тхір, який кілька років служив у храмі святого Миколая та три роки був духовним провідником школярів. Саме він очолював Літургію, а співслужив йому новопризначений отець Віталій Гулич. Під час Богослужіння всі мали змогу приступити до Тайни Покаяння. Сповідав отець Віктор, який є адміністратором храму святого Миколая. У своєму духовному слові отець Дмитро зазначив, що кожна церква має свій духовний празник, але рідко це можна зустріти у школах. Тому наша школа є особлива і цим потрібно пишатись, адже ми маємо Небесних Покровителів Віру, Надію, Любов та їхню матір Софію та блаженного священномученика Омеляна Ковча. Також було наголошено на стосунки дітей і батьків і в цілому любов один до одного. Маємо сказати що ця проповідь не оминула нікого і заставила задуматись над своєю поведінкою. Також всі учасники мали змогу приступити до Таїнства Пресвятої  Євхаристії. 

   Після завершення Літургії отці звернулись до усіх з привітальним словом, а особливо наголосили на іменинниць та побажали усім мирного неба над Україною. Свято продовжилося концертом на якому була присутня уся шкільна родина.Учні продемонстрували усі свої таланти та розповідали про життя наших небесних покровителів.

   Приємним завершення родинного-шкільного святкування було особисте привітання кожної учениці і вчительки, які носять імена Віри, Надії, Любові та Софії. Іменинниціотримали символічні подарунки - солодкий букет і листівки, зроблені руками учнів.

   У кінці дня всі залишилися під гарними враженнями від цього свята та з Божим Благословенням розійшлися по своїх домівках