Ліси, що мають велике ґрунтозахисне, водоохоронне і кліматичне значення, відіграють велику роль у господарстві країни. Але продуктивність їх часто знижується багатьма факторами і насамперед шкідливою діяльністю комах. Розширення торгівельних відносин України з багатьма країнами світу, у тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих для України шкідників лісу. Розмножуючись у масовій кількості, деякі з них, особливо стовбурові, призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, але й цілих лісових масивів.
Для України небезпечними є неєвропейські види вусачів роду Monochamus. Це імаго завдовжки від 15 до 75 мм, з продовгуватим тілом сірих та чорних відтінків. У самців, зазвичай, вусики довші за тіло у 1,5-2 рази. Дев’ять видів карантинних шкідників віднесено до списку А-1: Карантинні організми, відсутні на території України та належать до вусачів: Вусач мінливий, Вусач каролінський, Вусач мармуровий, Вусач змінний, Вусач сяючий, Вусач помічений, Вусач тупий, Вусач щитовий, Вусач дрібний. Ці неєвропейські види вусачів поширені переважно у Мексиці, Канаді, США, Японії, Китаї та Росії.
Жуки вусачів нападають лише на ослаблені та зрубані дерева, прокладаючи ходи у заболоні, під корою та в деревині. Деревина втрачає свою товарну цінність. Перевагу віддають видам роду Сосна (Pinus), але іноді ушкоджують інші хвойні дерева. Найімовірніший і швидкий шлях проникнення вусачів на територію України — перевезення личинок, лялечок та імаго з різноманітними лісоматеріалами під час торгівлі. Це деревина, дерев’яна тара, пакувальні матеріали, необроблені вироби з дерева, садивний матеріал, який є рослиною-господарем для вусача.
Личинки шкідника розвиваються в колодах дерев хвойних порід, які тривалий час знаходяться в лісі, завдаючи значних економічних втрат, прокладаючи ходи в деревині, внаслідок чого вона втрачає свою економічну цінність. Але основна шкодочинність вусачів - здатність переносити соснову стовбурову нематоду. Один жук може бути носієм до 300000 нематод. Самки жука в період відкладання яєць переносять личинок нематод четвертої стадії розвитку із заражених дерев на здорові. Через «зарубки» в корі, спричинені самками, нематоди проникають в деревину. В стовбурі нематоди живляться гіфами грибів, які також переносяться вусачами. В результаті пошкоджень іноді гине весь ліс на великих площах. Присутність на поверхні кори конічних «зарубок», зроблених самками роду Monochamus для відкладання яєць, вихідні отвори та купки тирси біля стовбурів дерев вказують на заселення дерев вусачами. Під корою знаходяться молоді личинки та ходи, зроблені ними.
Літ імаго починається в середині квітня і триває до травня, а за сприятливих умов може тривати до липня. Пік активності – травень. Вихід імаго, зазвичай, відбувається ввечері і вночі. Для статевого дозрівання імаго необхідно додаткове живлення впродовж 10 днів. Жуки живляться молодими пагонами та корою. Статевозрілі жуки віддають перевагу ослабленим деревам або щойно зрубаним колодам, на яких паруються і відкладають яйця. Самки починають відкладати яйця на початку червня до першої декади вересня. Плодючість однієї самки від 100 до 200 яєць. Самки мають міцні щелепи (мандибули), якими вони роблять надгризи («зарубки») на корі дерев, куди відкладають яйця.
Карантинними методами боротьби є заборона завезення всіх форм деревини хвойних порід із країн поширення соснової стовбурової нематоди. При необхідності вона повинна бути вільна від льотних отворів вусачів та висушена при високій температурі. Однак з нематодами та вусачами необхідно боротися не лише при завезенні деревини. Для тирси рекомендується прогрівання гарячим паром або фумігація. Встановлено, що для знищення шкідника і його переносників ефективним є лише прогрівання при високій температурі з нагріванням всіх дерев’яних предметів до 60ºС. Пакувальний матеріал повинен бути висушеним або знезараженим і відповідати всім вимогам стандарту.
Провідний спеціаліст відділу карантину рослин
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області Лещишин М.М
23 листопада у нашому місті відбулися районні заходи з нагоди вшанування пам’яті людей, які загинули у роки Голодомору в 1932-1933 роках. У районному Народному домі відбулася інсценізація «Пам’яті жертв Голодомору», підготовлена педагогічним та учнівським колективами...[далі]
21 листопада, коли вшановуємо пам'ять Архистратига Михаїла, який є головним над усіма безтілесними силами та покровителем мисливців у Перемишлянському центрі дозвілля молоді відбулося відзначення Дня українського мисливця. З ініціативи директора Центру дозвілля молоді...[далі]
Питома вага податку на прибуток складає більше половини надходжень до державного бюджету перемишлянських платників . ...[далі]
Платники податків Перемишлянщини перерахували на рахунки Міндоходів 5,7 млн. грн. єдиного соціального внеску .[далі]
14 жовтня у нашому місті відбулися районні заходи з нагоди відзначення 71-ї річниці створення Української Повстанської Армії. Відзначення розпочалося із покладання вінків до могил борцям за волю України на міському цвинтарі. Вінки до могил покладали ветерани братства ОНУ-УПА, голова...[далі]
Набрали чинності нормативно-правові документи Міндоходів з єдиного соціального внеску.[далі]
