Попередня версія сайту та архів данних

 

Приймальна тел/факс (263) 2-16-34

e-mail: info@rada-peremyshlyany.gov.ua

< Перемишлянський міський голова Олександр Зіновійович Зозуля
06.06.2013 11:53 Вік: 8 yrs

МИСТЕЦЬКА НАДІЯ ЖИВЕ У ПЕРЕМИШЛЯНАХ

Талановиті діти


     Свій перший усвідомлений виступ Яринка Лоїк пам’ятає ще у третьому класі. Тоді, як вона каже, читала вірш з інтонацією. Відтак учениця Перемишлянської ЗСШ №2 ім.О.Ковча неодноразово отримувала аплодисменти вдячних глядачів, виступаючи на  шкільних та районних культурно-освітніх заходах. А також і нагороди за участь у конкурсах «Сурми звитяги», «Різдвяні канікули» та ін.
     Цьогорічна весна подарувала юній аматорці нові можливості для втілення її таланту, а з ними - і приємні несподіванки. 3 березня вона перемагає на районному огляді-конкурсі читців у РНД, присвяченому 199-ій річниці від дня народження Т.Г. Шевченка, де отримує диплом I ступеня, залишивши позаду інших 50 учасників.
     У кінці того ж місяця на обласному огляді-конкурсі читців та художньо-просвітницьких колективів, присвяченому підготовці до проведення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, який проходив у приміщенні Львівського ОЦНТ, виборола II місце та звання лауреата. У конкурсі взяли участь 26 виконавців. Після цього 11-річна Яринка отримує запрошення взяти участь у XXII Всеукраїнському відкритому конкурсі читців імені Тараса Шевченка у м. Києві.
     - Ми відразу вирішили, що поїдемо, - розповідає мама Яринки. - Видалася гарна нагода показати дочці столицю та ще й почитати поезію. Ніяких планів на перемогу не будували. Просто мали можливість це зробити і гріх було б її не використати. Поїхали усією родиною.  
     Те, як Яринка проявила се-бе далі, справді варте уваги і поваги. Прибувши у Київський міжнародний університет, де проходив конкурс, з’ясувалося, що того твору, який готувала для виступу – поеми «Лілея» - замало. Виявилося, що конкурсна програма передбачає ще твір сучасного автора і тривалість виступу до 10 хвилин. Дізнавшись, що виступатиме Ярина у третій конкурсний день, уся родина зорганізувалася і… дівчинка за день підготувала ще вірш «То ж не вузесенька стежина» Л. Костенко. Коли її запитали, чи не боялася вона на такій великій сцені і перед таким поважним журі виступати з «сирим» віршем, розсудливо відповіла: «Коли переживаєш, то можна забутися. Треба скласти руки, повторити вірш і… видати на 200 відсотків».
     І знаєте що? Їй це вдалося!..
     Трохи про сам конкурс. Він відкритий для учасників з України і зарубіжних країн. Цьогоріч у ньому взяли участь 170 представників учнівської та студентської молоді, професійні виконавці та аматори з 24-ох областей України. «Конкурс тривав майже тиждень. Кожна область мала свою чергу, виступали щодня, - розповідає Оксана Лоїк. - У перерві між виступами актори давали майстер-класи. Але це не заняття з читцями, а якісь загальні поради з акторського мистецтва, настанови. Зрозуміло, що 11-річна дівчинка, не маючи ніякої попередньої підготовки, мало що могла з них почерпнути».
     Після виступу, не дочекавшись закінчення конкурсу, вдосталь нагулявшись столицею, з почуттям виконаного обов’язку, радіючи участі і не думаючи про перемогу, повна вражень Ярина з батьками приїхала  у Перемишляни. І лише згодом дізналася, що була найкращою… Звістка про перемогу, нагороди і подарунки знайшли юний талант уже вдома. У номінації виконавці - діти Яринка виборола  спеціальну перемогу – диплом «Мистецька надія».  До диплому додавалася медаль з авторським портретом молодого Шевченка та книги: «Репертуарно-методичні матеріали «Живеш, Тарасе, поміж нас», «Нариси української популярної культури» та ексклюзивний артзаписник з світлинами Києва початку XX ст.  Її фотографію вміщено у глянцевому буклеті, присвяченому конкурсу.
     З дівчинкою ніхто професійно сценічною мовою не займається, їй не відомі різноманітні нюанси та тонкощі художнього читання, вона  як відчуває, так і намагається донести текст до слухача. Правда, мама - її перший і найприскіпливіший слухач. Вона переконана, що талант відчувати поетичні рифми та вміння декламувати дочка перейняла від дідуся Івана Теодоровича, котрий в молодості писав поезії, часто виступав на сцені і займав призові місця. Ще Яринка Лоїк непогано малює, також впродовж п’яти років займається у  танцювальному гуртку  Перемишлянського  центру для дітей і юнацтва. Мріє досягти чогось у житті. Витлумачила вона це, як для 11-річної дитини, розумно і з творчим підходом, розказавши притчу про чоловіка, який за все своє життя залишив тільки відбиток ноги на сходинках свого дому. «Кожна людина намагається залишити по собі якийсь більший слід – хтось побудує будинок, хтось виростить дитину, хтось напише пісню або мелодію. Тож і я мрію залишити по собі великий слід», - резюмує вона.
Ось така наша перемишлянка Яринка Лоїк. Вітаємо її, бажаємо нових досягнень і перемог… І щасливого майбутнього!


(За матеріалами газети «Перемишлянський край»

автор статті  С. Огородник)