Попередня версія сайту та архів данних

 

Приймальна тел/факс (263) 2-16-34

e-mail: info@rada-peremyshlyany.gov.ua

< Привітання з нагоди свят від міського голови Олекандра Зозулі
28.08.2013 09:56 Вік: 9 yrs

Територія «Копань» у… Польщі


17-18 серпня, на вихідні, делегація  з Перемишлянщини у складі  голови Перемишлянської РДА Ореста Краєвського,  міського голови Перемишлян Олександра Зозулі та мера Бібрки Тараса Чабана, депутата районної ради Ігоря Дяківа побувала у гміні Новогородець (Польща) на запрошення  міського голови  Роберта Реліха.

Журналіст «НД» зустрівся  із міським головою О.Зозулею, попросив  поділитися враженнями від поїздки.

- Якою  була мета Вашого візиту?

- Підписання угоди між Перемишлянським районом і містом Новогродець. Гміна Новогродець має 15 тисяч населення. Йдеться про співпрацю у різних галузях . Попередньо узгоджено текст угоди, яка буде підписана у вересні за участю делегації з Польщі.

- Що пов’язує гміну з Перемишлянщиною?

- У гміні Новогродець є частина людей, які після війни були виселені зі  Свіржа. І Геральдов – село, заселене поляками, які пам’ятають наш Свірж. Переїжджаючи туди, із ними поїхав ксьондз, який служив на парафії у Свіржі і забрав з костелу образ Матері Божої та Хресну дорогу. І той образ встановлений у Геральдові в одному з костелів.  Частину села  назвали Копань.

Там ми зустрічалися з міським головою Робертом Реліхом. У гміні, яку очолює, є міська рада, під яку підпорядковується 5-6 сіл. У Геральдові є тільки солтис – представник влади, який працює на громадських засадах. Була зустріч у цьому селі з мешканцями. Дуже цікаве, живе спілкування вийшло. Наприклад, приємно було познайомитися із  Йозефом Комаром, вихідцем зі Свіржа, який говорить польською мовою, але співає українські пісні.  Добре затягує «Ой горілко, біла, біла»…

Були і інші очевидці переселення зі Свіржа до Геральдова, і навіть їхні внуки. Очевидців – може було півтора десятка, не більше. Один пан, пригадую, підійшов до мене і казав, що має родину у Коросно - Ільчишин .

- Згадували на цій зустрічі про Свірж?

- Вони мають  велике  бажання приїхати сюди і подивитися, як Свірж виглядає нині. Найшвидше, мабуть, такі поїздки зможуть відбутися тільки наступного літа.  Ми мали можливість виставку старих фотографій. Бачили фото останніх  власників Свіржа – генерала із жінкою на фоні замку, каплиці Цетнерів , яка уже не збереглася  – справа на території замку тільки каміння залишилось.  Були  екізи того, як виглядав колись ринок у Свіржі – це територія, де зараз живе Гарань. Аптека, колсгопна контора – то була ринкова площа. І дорога не пролягала так, як зараз -  центром. Вона пізніше насипана. А раніше дорога вела до Свіржа, перед брамою повертала вліво і пролягала попри млин на дорогу, що веде до лісництва. Прямої дороги не було.

 У червні у Геральдові було Свято пограниччя.  То вони там зробили виставку старожитностей – предметів побуту, які вивезли колись із Свіржа.

- Чим ще цікава ця  гміна?

- Вона має ще інші села, які заселені поляками, котрі переїхали із Боснії та Герцоговини. Бо за Франца Йосифа Боснія і Герцоговина була мало заселена. Тож пропонували за часів Австро-Угорщини полякам з Галіції – з-під Кракова, Жешува їхати туди,  давали землю. А після війни вони усі масово попереїжджали до Польщі. І є поруч село, заселене українськими поляками, а поруч – сербськими . Була на зустрічі, до речі, і делегація із Сербії,  вони підписали угоду ще два роки тому із Новогродцем.

На території гміни  є великий інвестиційний парк – до 100 гектарів . І є податкові пільги. Інвестиції японські – до Тойоти роблять крісла; німецькі – найбільша друкарня у Європі, друкують книжки і пресу, виробництво гідроциліндрів і гідроприводів – для машин екскаваторів, самоскидів.

Розмовляла  М. Назарчук.

(за матеріалами газети "Нова доба"№34 22 серпня 2013 року)