Попередня версія сайту та архів данних

 

Приймальна тел/факс (263) 2-16-34

e-mail: info@rada-peremyshlyany.gov.ua

< Житлово-комунальні послуги
21.09.2022 14:19 Вік: 72 days

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ


Закон № 1914: Змінено перелік неоподатковуваних доходів

Перемишлянська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує платників податків-податкових агентів, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до Податкового кодексу України щодо переліку  неоподатковуваних доходів.

Зокрема, п. 165.1 ПКУ, який визначає перелік доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, доповнили такими видами доходів:

  • вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги – 22.12.2021 р.;
  • вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону  «Про соціальні послуги» – з 01.01.2021 р.;
  • сума доходу, отриманого платником податку у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту – з 22.12.2021 р.


Крім цього, підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ доповнили пунктом 18, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми доходів у вигляді:

  • часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян
  • житлом на умовах, визначених КМУ;
  • суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.


Ці винятки з переліку оподатковуваних доходів також застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

 

Інформація, яка відображається в одноразовій декларації


Перемишлянська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області  наголошує, що відповідно до підрозд. 94 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається така інформація (дані):

- відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених цим Кодексом випадках - серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

- відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктом "а" пункту 4 цього підрозділу, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою - зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.

Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу - боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою - зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених цим Кодексом випадках - серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи - боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;

- відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами "б"-"е" пункту 4 цього підрозділу, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

- самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених підпунктом "а" пункту 4 цього підрозділу. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

- ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 

Терміни використання РРО та їх заміна


Перемишлянська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області  нагадує суб`єктам підприємницької діяльності, які при розрахунках за готівку використовують реєстратори розрахункових операцій, що термін використання РРО становить не більше 7 років з моменту введення в експлуатацію, або не повинен перевищувати 9 років з дати випуску.

У порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат. Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, а також  не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, при використанні суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону №265.

Відповідно до пункту 4.2 наказу Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року “Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій” із змінами і доповненнями скасування реєстрації РРО відбувається коли вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру.

Заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в центрі сервісного обслуговування, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

 

 

Як отримати податкову знижку за навчання?


Перемишлянська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області  повідомляє, що в ході проведення кампанії декларування доходів громадян за 2021 рік працівниками ДПІ постійно проводяться роз’яснювальна робота щодо подання декларації та порядку її заповнення.

Відповідно до ст.166 п.166.3.3 ПКУ подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (відповідно до норм п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені).

Відшкодування за оплату на навчання розповсюджуються лише на послуги вітчизняних вищих навчальних закладів та не враховує оплату додаткових курсів чи навчання на військовій кафедрі.

Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходу, отриманого платником податку - резидентом протягом звітного податкового року у вигляді заробітної плати та нараховується лише в межах її розміру.

З метою отримання податкової знижки декларація подається до визначеного законодавством терміну (по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року) .

У разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступні податкові роки не переноситься.


ДРФО: Вимоги до документів, які подаються особою, яка потребує додаткового захисту відповідно до Закону про біженців


Перемишлянська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області  доводить до відома, що відповідно до п. 1 розд. IІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу.

Для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» два таких документи:

копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;

довідка про звернення за захистом в Україні.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

довідку про внесення інформації до Реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).